Кожен день пишу лист. Ставлю підпис і дату.
І колись, дасть то Бог, будем внукам читати.
Розповім у листах, як тебе я чекала,
Й серед кроків чужих, твої рідні впізнала.
Прийдеш ти у димах, бо так пахне свобода,
Прийдеш ти навесні, як затихне негода.
Ти так любиш життя. Будем разом радіти,
Як в сім'ї журавлиній народяться діти.
Ти повернеш до мене, загартований болем,
Зцілять душу ключі журавлині над полем.
Я тебе обніму, будем довго мовчати,
З перемогою жду, я тебе, мій солдате.
Оксана Максимишин-Корабель
7 лютого 2015 рік
