-Донечко Надіє, ти моя Любове,
Чи ж тобі не милі котики вербові...?
-Ой матусю-нене, зіронько ти ясна,
Яка ж Україна із небес прекрасна...
...Як цілує небо золоте колосся,
А у тім знамені чари стоголосся...
Котики вербові і стежки хрещаті
Я, матусю, в небі буду захищати.
Та у нічку темну коршуни закляті
Викрали лебідку, кинули за грати,
Виривали серце, катували душу,
Та не вбити зграї пташку невмирущу.
-Не журися Ненько, бережи Надію,
Я за тебе горда, плачу і радію,
Дякую за долю, крилонька орлині,
Принесу на них я Славу Україні.
Автор - головний отаман УВК США та Канади генерал-хорунжий Петро Ващик
9 січня 2015 р. Кливленд. США.
