На Полтавщині вперше в Україні почали розводити зайця-русака.Відео

Заєць-русак, дикі качки та європейські кролики. Кого тільки не розводять у «Лубенському лісовому господарстві». Та в зимовий період головне не втратити уже існуючих тварин. 

Приміське лісництво Лубенського лісгоспу єдине в Україні, що займається відновленням популяції зайця-русака. Експериментальне розведення проводять з 2014 року. Мисливствознавець Володимир Плема каже, що у процентах сказати важко наскільки збільшилася популяція зайців, але їхніх слідів значно побільшало.

Володимир Плема, міжрайонний мисливствознавець ДП «Лубенське лісове господарство»: Ми намагаємось підняти щільність зайця-русака в мисливських угіддях, за допомогою вирощування їх у вольєрах їх і потім ми молодняк випускаємо у мисливські угіддя. Три самки і самець тут і три самки і самець тут. Все. Що вони приводять весь молодняк – утримується місяць з ними. Потім відсажується у вольєр для молодняку притримується ще два місяці з ними і випускається в природу.

Через широкозахватну польову техніку, спалювання полів та браконьєрів, кількість зайця значно зменшилась. Та найчастіше тварин «вбиває» хімія, якою обробляють поля, розповідають спеціалісти.

Володимир Плема, міжрайонний мисливствознавець ДП «Лубенське лісове господарство»: Маточне поголів’я зайця-русака, яке харчується цими рослинами, воно втрачає можливість народжувати здорове покоління, здоровий молодняк. А деякі взагалі втрачають саме цю можливість народжувать.

Тому, все чим годують підопічних, лісники вирощують самі. Крім зайців розводять диких качок  та європейських кроликів, яких закуповують у Херсонській області. До природних умов вони адаптуються не гірше інших. Але навіть у вольєрах пухнастикам загрожують ласки та інші тварини.

Та навіть самостійний лісовий звір у морози потребує підгодівлі. Тож на мисливських угіддях облаштовують годівнички з соляними стовпами, зерном та засушеними віниками.

Навколо годівничок можна побачити сліди звірів. Кабани, наприклад, облюбували поля з незібраною кукурудзою. Лісники спеціально саджають її і залишають на зиму для тварин, розповідає директор лісгоспу Володимир Тихович.

Володимир Тихович, директор ДП «Лубенське лісове господарство»: Зараз такий період, коли землю не вдовбеш. Сніг не вдовбеш, а їсти звіру хочеться завжди. Щоб вони підходили тут кормилися.

Андрій Мосійчук, головний мисливствознавець ДП «Лубенське лісове господарство»: Щорічно для потреб мисливського господарства єгерською службою заготовляється 3000 штук віників із листяних порід. Кукурудза в качанах в межах 50 тис. тонн з власних полів, сіно в межах, також заготовляємо жолудь.

У Червоноберіжжі для відновлення фауни у вольєрах виводять диких кабанів. Навесні у віці 4-6 місяців їх відпускають на волю, коли вже є чим поживитися. Проте самі звірі до лісу адаптуються кілька місяців, тому теж часто навідуються до годівничок.

Володимир Тихович, директор ДП «Лубенське лісове господарство»: В минулому році, ми випустили в районі 15 голів дикого кабана.

А от із деякими хижаками лісникам доводиться боротися. Через загрозу сказу на мисливських угіддях має бути не більше 14 лисиць. За рік відстрілюють близько 25-ти.

У перспективах Лубенського лісгоспу почати розводити диких фазанів та ланей.